Мир упаковки > У Федерації роботодавців України відбулася прес-конференція «Законопроект №4835-д не захищає, а руйнує ринок поводження з побутовими відходами».

У Федерації роботодавців України відбулася прес-конференція «Законопроект №4835-д не захищає, а руйнує ринок поводження з побутовими відходами».

Законодательство
07/11/2017

9 листопада 2017 року Верховна Рада планує розглянути у першому читанні законопроект №4835-д про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії. На думку суб’єктів господарювання та профільних асоціацій, які працюють у сфері поводження з відходами, , цей документ передчасний; більше того, він має корупційні ознаки і є обтяжливим для бізнесу.

У прес-конференції брали участь
Володимир Цветов, віце-президент, виконавчий директор Асоціації підприємств скляної промисловості «Скло України», член Ради Федерації роботодавців України;
Едуард Литвак, виконавчий директор асоціації «УкрПапір»;
Вадим Чагаровський, президент Спілки молочних підприємств України;
Володимир Слабий, голова виконавчого комітету Української Пакувально-Екологічної Коаліції; Представник Федерації роботодавців України.
 

Нижче деякі тези що були озвучені під час прес-конференції
1.На думку спікерів, законопроект не вирішує наболілу проблему регулювання поводження з відходами загалом.
Володимир Цветов: «Законопроект спрямований на легалізацію податку на виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці. Отже ми вкотре бачимо спробу певних груп «проштовхнути» введення фактично нового податку на упаковку, товари в упаковці та їх імпорт. І це здійснюється завуальовано, шляхом доповнення положення про екологічний податок тезою про поширення цього податку на упаковку і товари в упаковці.
На нашу думку,  законопроект №4835-д та пов'язаний з ним і законопроект 4836 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування розміщення побутових відходів)» не можна характеризувати інакше, як антиринкові і антиконкурентні, а ідеологія цих законопроектів базується на принципі, за яким головним для виробника упаковки і товарів в упаковці є сплата податку, а не переробка відходів упаковки, що повністю нівелює інтерес виробника до подальшої долі створених внаслідок його діяльності відходів».
Едуард Литвак: «Наша галузь продукує переважно таро-пакувальну продукцію та продукцію санітарно-гігієнічного призначення, забезпечуючи Україну у повній мірі цими товарами. Річний обсяг виробництва галузі становить 20 млрд гривень, тобто 2% валового національного продукту.  При цьому виготовляється 600 тис. тон упаковок для різної продукції (з них 80% призначені для продуктів харчування) і 150 тис. тон продукції санітарно-гігієнічного призначення. Таким чином може скластися парадоксальна ситуація: підприємства, які переробляють відходи упаковки, вторсировину, змушені будуть сплачувати за це додатковий податок, оскільки виробляють нову упаковку!»
Вадим Чагаровський: «Ми також проти того, щоб вважати тверді побутові відходи в цілому і відходи упаковки, зокрема, альтернативним джерелом енергії, ставлячи їх в один ряд з доменним та коксівним газами або метаном, отриманим від дегазації вугільних родовищ. Переважна більшість відходів упаковки, яких у складі побутових відходів нараховується 30-40%,  є цінною сировиною для переробних підприємств України. Тому спалювати несортовані відходи – це безгосподарність, абсолютно неринковий шлях поводження з відходами».

2. Значна кількість положень законопроекту не відповідають директивам ЄС, які Україна зобов’язалась імплементувати в рамках Угоди про Асоціацію. Зокрема, це стосується штучної мультиплікації норм документу виключно на побутові відходи, а також термінології й нетипових визначень.
Володимир Слабий: «Складається враження, що депутати, які готували цей законопроект, взагалі не здогадуються, що в нашій країні   наявна розвинута галузь з переробки вторсировини, функціонують промисловихі підприємства для переробки роздільно зібраних побутових відходів. Але хочу повідомити таких депутатів, що переробні підприємства створюють майже 4% ВВП.  Отже, проблем з переробкою вторсировини в Україні не даний час немає. Є проблема збору і сортування такої сировини».

3. Законопроект №4835-д передбачає створення оператора-посередника з надання послуг із поводження з відходами («виконавця послуг з поводження з побутовими відходами»), який визначається органами місцевого самоврядування. Окрім організації надання послуг та укладання відповідних договорів й проведення розрахунків, виконавець може сам бути визначений суб’єктом господарювання. На думку представників реального бізнесу, суміщення організаційних функцій та функцій безпосереднього надання послуг з поводження з побутовими відходами може нести потенційні корупційні ризики. Крім того, законопроект передбачає, що порядки визначення виконавця з надання послуг із поводження з відходами та визначення суб’єктів господарювання, які здійснюють надання послуг з утилізації або захоронення побутових відходів, визначаються виконавчими органами місцевих рад та органами місцевого самоврядування, що також може призвести до корупційних дій.
Вадим Чагаровський: «Ми готові платити за організацію роздільного збирання відходів упаковки з метою їх подальшої переробки. Але ми виступаємо проти того, щоб наші кошти використовувалися не за призначенням, проти корупційних схем, проти несправедливого подвійного оподаткування та монополії окремо визначених переробників!»

4. Автори законопроекту №4835-д відносять тверді побутові відходи вже до альтернативних джерел енергії. Складається враження, що основною метою законопроекту є створення підстав для отримання додаткових коштів через впровадження зеленого тарифу. Адже, за підрахунками експертів, річний обсяг такого податку  оцінується в 6,6 – 7,0 млрд грн.
Едуард Литвак: «Цим законопроектом рекомендується ввести «зелений тариф» за електричну і теплову енергію, яка вироблятиметься з побутових відходів  (що включає і спалювання таких відходів), що суперечить політиці поводження з відходами у ЄС. Згідно з європейським директивами та ієрархією поводження з відходами, треба не стимулювати спалювання відходів, а  спочатку ці відходи переробити і тільки те що не можливо переробити – спалюється».
Вадим Чагаровський: «Введення податку на виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці та введення «зеленого тарифу» за електричну і теплову енергію, яка вироблятиметься під час спалювання відходів упаковки, вплине на зростання ціни на товари в упаковці, зокрема на такі соціальні продукти, як молоко, хліб, сметана і призведе до зменшення споживання харчових продуктів найбіднішими верствами громадян».
Такі ініціативи є несумісними з оголошеними державою цілями про дерегуляцію та зменшення податкового тиску на реальний сектор економіки. Це ж стосується законопроектів №4836, №4837 и №6602, які разом з законопроектом №4835-д входять до єдиного пакету й наразі готуються до розгляду Верховною Радою. Учасники прес-конференції закликали народних депутатів відхилити законодавчі ініціативи, якими пропонується урегулювати систему поводження з відходами в Україні шляхом запровадження додаткового податку на виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці.